Из Телеграмм-канала известного украинского журналиста Ухвалений закон "Про викривачів корупції" є потужним кроком уряду у напрямку консолідації своїх рядів з метою більш ефективного і безпечного привласнення ресурсів населення.
Як і у більшості інших подібних текстів, у цьому мета документу також ретельно приховується за популярною тезою "боротьби з корупцією".
Ухвалення такого закону дає головний сигнал всім зацікавленим особам - причини і джерела "корупції" залишаються недоторканими. Держава не збирається обмежувати своє втручання у життя населення, а отже, поле корупційних дій залишається широким, як і раніше.
Акцент переноситься на викриття слабких ланок у системі корупційної активності, таких, які несуть загрозу викриття механізмів присвоєння коштів та каналів їхнього розподілу.
Інша важлива функція - викриття зрадників та фактів нечесної конкуренції за ресурси. Корупційні дії мають свою логіку і систему, яка базується на ієрархічній піраміді в середині держави і неписаних правилах. Закон дає в руки держави інструмент реагування на сигнали "своїх" і тихого усунення тих, хто втратив "відчуття міри".
Жодної проблеми "стукачів" цей закон не породжує. Більшість випадків "корупції", з якою стикаються громадяни, є фактично послугами, які надаються їм чиновниками і держслужбовцями з метою обійти ідіотизм державного регулювання. Побутовий хабар, в більшості випадків, це плата за збереження сил, нервів і часу. Та за певні гарантії, які, зазвичай, невідомі в системі держуправління. Той, хто "взяв", частіше відповідатиме за результат, на відміну від випадків безоплатних державних "послуг".
Навіть серед громадян, які ще вірять у "боротьбу з корупцією", все більше тих, хто просто не вірить державі. Люди розуміють, що немає жодного сенсу скаржитися на чиновника - він там сидить не випадково, над ним є начальство з яким він ділиться, а будь-який "захист" викривача з боку держави є фікцією і пасткою для наївних.
В умовах, коли грошей мало і взяти їх складніше, начальство піклується про те, щоб награбоване потрапляло до найбільш "достойних". Вони також хочуть захиститися від несподіванок і загроз, які їм важко попередити і передбачити. Такі закони, як щойно ухвалений у Верховній раді, і покликані підвищити комфорт цих людей, які не бережуть себе захищаючи інтереси народу.