Football.ua аналізує стан справ у німецькому гранді, який увійшов у круте піке.
Мюнхенська Баварія напередодні зазнала мінімальної поразки від римського Лаціо на полі Стадіо Олімпіко в першому матчі раунду 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА.
Лаціо — Баварія 1:0 Відео гола та огляд матчу Ліги чемпіонів Таким чином у доволі стриманій тональності можна сформувати інформаційний привід для цієї ночі в світових ЗМІ, що само по собі не є якоюсь видатною подією в світовому футболі. Програють нині всі — гранди, середняки, аутсайдери. Футбол — дуже мінлива гра, а в сучасному блискавичному світі інформації та й поготів складається виключно з дивацьких метаморфоз.
Що таке перевага в один м’яч у двоматчевому протистояння, друга частина якого відбуватиметься на полі команди, яка програла в першій грі, за просто шаленої підтримки місцевих переповнених трибун? Пилок у вічі — не більше того, тим паче, коли йдеться про такі великі світові бренди, як мюнхенська Баварія.
Так у чому ж тоді справа? Того всі так різко збудились після цієї поразки чемпіона країни, що захищає свій титул уже 11 рік поспіль? Справа в тім, що ця невдача — це не поодинокий випадок, а вже система. Система, яка під орудою німецького фахівця Томаса Тухеля просто не працює.
Попередник цього тренера, Юліан Нагельсманн, був звільнений 24 березня 2023 року на тлі 10 поразок у 84 матчах на чолі клубу з коротким поясненням: "Через незадовільні результати клубу".
А тепер увага! Томас Тухель зазнав напередодні своєї десятої поразки в якості головного тренера Баварії, але для цього йому знадобилось УСЬОГО 43 матчі. Кожна четверта гра "червоної машини" під його керівництвом завершується невдачею, новина про яку миттєво потрапляє на перші шпальти всіх світових видань, але при цьому вже нікого не дивує. Це як бачити червоних Ferrari на треку тільки з трьома колесами. Узагалі — нормальна справа. Чи все ж таки ні?
І тут одразу можна почати шукати виправдання цих невдач десь на стороні. Напевно, то власники клубу недостатньо вкладають кошти в трансфери й команда сидить на "голодному" пайку впродовж кількох вікон переходів, як це було допустимо інколи за Юппа Гайнкеса, Карло Анчелотті чи Гансі Фліка. Та наче ні — Баварія тільки цього сезону інвестувала в гравців 184 млн євро, а минулого року — ще 146,5 млн євро, тож ні, гроші поступово надходять на рахунки інших команд. Якість цих трансферів? Ну, хіба що Садіо Мане та Раян Гравенберх надовго не затримались.
Та й за ходом цієї кампанії прийшли Гаррі Кейн та Кім Мін Дже, які одразу стали провідними гравцями чемпіонату Німеччини, і навіть Маттейса де Лігта Тухель поступово знайшов , як правильно використовувати, окрім як у гарячці ліпити з центрального захисника опорника з довгими передачами. Тож ні, справа не в трансферах.
Тоді уважні фанати Бундесліги та Баварії зокрема звернуть нашу увагу на епідемію травм, яка знову спідкала колектив за ходом сезону. Тут дійсно важко щось додати, бо одночасна втрата Альфонсо Девіса, Кінгслі Комана та Сержа Гнабрі майже гарантувала команді суттєве зменшення загальної швидкості руху м’яча, проте ми ж усі бачили, що не в цьому була проблема в матчі на Стадіо Олімпіко.
І тут ми наближаємось до найцікавішого — постаті головного тренера та окремих його рішень, які від матчу до матчу постійно розмивають загальну картину власною різноманітністю. І так, пошуку ідеалу є чимось природнім та не протизаконним, проте в тій ситуації, у якій наразі перебуває Баварія, для Тухеля настав час розплачуватись за рахунки. Каса завжди розташована на виході з магазину.
4-2-3-1, 4-1-4-1 — залежно від того, який удається назбирати склад та суперника навпроти, Тухель навчає грати Баварію саме за такими тактичними схемами. І якщо з Нагельсманном цих варіантів було значно більше, бо в того фахівця свій "комп’ютер" у голові, який у Мюнхені так і не змогли освоїти за відносно нетривалий термін, то з поточним наставником рідко відбуваються якісь разючі зміни.
Але Тухель наразі переживає ті самі проблеми, що він мав колись у Челсі — команда може видати непоганий відтинок кампанії й навіть якось виграти в фіналі Ліги чемпіонів УЄФА з усіма супутніми проблеми, що досі є незбагненним досвідом "синіх". Проте в один момент її футбол обов’язково перетворюється на щось незрозуміле — те, що ми побачили минулої ночі в Римі.
У що намагалась грати Баварія? Швидкий вертикальний футбол? Ні, передач на загострення після перерви взагалі наче й не було. Володіння м’ячем із захопленням вільних зон? Якщо постійно з фази атаки відігравати назад у захист, то це радше виходить наступ у зворотньому напрямку, чим можуть пишатись виключно в новинах країни-терористки. Акцентована гра на індивідуальних здібностях окремих виконавців типу Лероя Сане? А ми дійсно говоримо в такому випадку про гранд світового футболу?
І, насправді ж, проблема не тільки в цьому провальному матчі проти Лаціо. Команда Мауріціо Саррі виявилась просто готовою в тактичному плані на рівень вище за футболістів Тухеля — це також трапляється, а контексті Ліги чемпіонів УЄФА — узагалі ледь не в кожному другому матчі. Просто до цього в Баварії був виїзний матч у Леверкузені проти Баєра (0:3), і ось там був справжній апофеоз або навіть тотальний розгром усього тренерського досвіду Томаса Тухеля.
Тренер вирішив зіграти 3-4-2-1. Ну, суперники ж грають за такою формацією, чом би й Баварії не спробувати? Досвід же, напевно, раніше подібний був. І дійсно, він мав місце 22 квітня 2023 року мюнхенці так вийшли грати проти Майнца на виїзді й згоріли 1:3. Знову ж таки, бо такі експерименти дозволяв собі той-таки Нагельсманн у обох матчах проти ПСЖ, які ще жевріли в пам’яті, і вони були успішними.
Аби терміново виправляти леверкузенську помилку, Тухель відмовився від усіх свої ідей, чим учергове показав ментальну нестійкість захищати власні рішення, хоча, як ми бачили на певних матеріалах, під час тренувань він спокійно накидається на гравців із критикою неначе той лев. А проти Лаціо повернулась та сама 4-2-3-1, Кімміха після травми таки відновили й залучили до опорної зони, новачків Даєра та Бої залишили на лаві для запасних і ще додали Мюллера, щоб уже точно дотиснути суперників авторитетом.
Але Лаціо не піддався, бо, окрім того-самого авторитету, ще треба розтлумачувати окремі тренерські рішення кожному з гравців, а коли ти спочатку тиждень маринуєш свої футболістів грати з латералями, чого вони в принципі не дуже вміють робити, бо так у Мюнхені взагалі ніхто не грає на дистанції, а потім за два тренувальні дні та ще й на тлі поразки, напевно, майбутньому чемпіону змішуєш є відкотитись до попереднього стану, то Баварія, як справжній якісний німецький механізм, утопив аварійні гальма в підлогу й завмер прямо на бігових доріжках Стадіо Олімпіко.
І ось кожна з цих десяти поразок Тухеля (якщо його таки терміново звільнять, то можна документальний фільм видати з відповідною назвою — глядач оцінить) — це насправді й є цією історію про дуже коштовний автомобіль, керувати яким посадили людину, що до цього сумлінно –надцять років відпрацювала на комбайні. Важелів наче стало менше, має бути простіше, але електроніка — штука хитра, не кожному піддається для розуміння.
Фрайбург (1:2), Манчестер Сіті (0:3), Майнц (1:3), РБ Лейпциг (1:3 та 0:3), Саарбрюкен (1:2), Айнтрахт (1:5), Вердер (0:1), Баєр (0:3) і ось тепер — Лаціо (0:1). Це ті самі десять поразок, про які ми вирішили поговорити. Що їх об’єднує, окрім поганих для репутації Баварії заголовків у пресі? Це те, що всі вони стали наслідками невдалих тренерських рішень.
І якщо на початку шляху Тухеля йому пробачали взагалі все — ну то й що, що вилетіли з Ліги чемпіонів, там же Сіті, ну то й що, що програли в Кубку Німеччини, там же Лейпциг, то й що, що ледь видряпали першу сходинку на останніх секундах останнього туру Бундесліги в Боруссії в заочній грі, то ж Дортмунд був таким сильним.
Ні, коли ти працюєш у Баварії, то до певного часу тобі все пробачають, але наприкінці кампанії має бути трофей. Цього року Кубка Німеччини клуб знову не здобуде. Чемпіонат? Вибачте, але серію, схоже, треба завершувати. Ліга чемпіонів? Можливо, але є три тижні на те, аби щось змінити. І в підсумку ми все одно підійшли до ситуації, коли наступна гра проти аутсайдера чемпіонату, Бохума, вирішуватиме долю цього тренерського штабу.
Хоча вболівальники очікували на звільнення вже після Леверкузена. Це хоча б символічно б було — Нагельсманна теж "відставив" саме Баєр божевільного, але такого крутого, Хабі Алонсо.
Цикл мав би замкнутись, але не шукайте логіки в футболі.