Команди провели інтенсивний основний час, але в додатковий домінував колектив Маріно Пушича.
Посеред звітного тижня й в Україні повернулись до перебігу подій національного кубкового змагання. Чвертьфінальні дуелі на часі, і напередодні цю серію відкрило протистояння двох скромних, але дуже амбітних представників Першої ліги — чернівецької Буковини та сумської Вікторії, у якій переможцем став саме перший колектив. І відповідно першим учасником майбутніх півфіналів також.
А от хто став би другим — на це питання ми мали дізнатись відповідь на початку ігрового дня середи, коли на стадіон Ніка вдруге в поточному сезоні завітав досі чинний чемпіон та володар кубка України донецький Шахтар у гості до Олександрії. Попередній таки візит "гірників" на цю арену ще в першому колі подарував нам видовищну перемогу саме команди Руслана Ротаня (4:3), але потім колектив Маріно Пушича реваншувався на Арені Львів (3:0).
Але тут уже історію довелось писати наново, тому "поліграфи" спробували зіграти в агресивному стилі, як і наприкінці літа минулого року. Вийшло цілком непогано — принаймні Шахтар узагалі нічого не зміг створити в атаці в першому таймі й загалом за грою виглядав доволі кепсько. Гості помилялись навіть під час простих передач у центрі поля й обмежились однією невдалою спробою Егіналду головою завершити подачу Педріньйо Азеведо з лівого флангу. А ще нахапались жовтих карток.
Олександрія при цьому проводила цікаві розіграші й навіть назбирала сім ударів у бік чужих воріт, але тотальна більшість із них не була влучною, тож відчуття гостроти так і залишалось відчуттям аж до самого свистка на перерву. Постріли Калюжного здалеку можемо відзначати, як дійсно небезпечні, але загалом захист Шахтаря бодай на останньому рубежі виглядав надійно. Однак лише це Пушича точно не могло влаштовувати. Ротань теж, до речі, пішов у роздягальню явно не задоволеним грою своєї команди.
У другому таймі вже почала закрадатись підозра, що "гірники" мають усі перспективи перехопити контроль над грою. Тишком-нишком воно так у підсумку й сталось. У другій половині основного часу було мінімум гольових моментів, а якщо ті й виникали, то натяки на них створювали лише гості. Удари Педріньйо да Сілви та Марлона тому були красномовним підтвердженням, але захисники Олександрії їх блокували. І ще заміни були, так, куди ж без них.
Однак гра все одно перейшла в додатковий час, уже на початку якого Траоре міг скористатись позиційною помилкою Шабанова під час передачі Кевіна з лівого флангу, але програв свою дуель Єрмакову в чужому штрафному. І чим далі заходила ця гра, тим ставало дедалі більш помітно, що колектив Ротаня знесилений від свого інтенсивного футболу, і просто немає потенціалу для того, аби дати ще один вирішальний ривок.
А Шахтар, як виявився, був на це здатен. І як не Аліссон у останній контратаці першого овертайму, так Кевін на 109 хвилині з передачі з розіграшу штрафного від Судакова до лівого флангу чужих володінь відкрив рахунок ударом у дальній кут. І все. Для перемоги цього було цілком достатньо, бо "поліграфи" ще могли чіплятись, але не вести м’яч у напрямку чужих володінь. Ну й "гірники" підсушили там, де було треба.
Фінальний свисток арбітра Миколи Балакіна відправив до півфіналу Кубка України донецький Шахтар, тоді як для Олександрії турнірний шлях добіг до завершення.
Олександрія — Шахтар 0:1 Гол: Кевін, 109 Олександрія: Єрмаков — Кравченко, Кампуш, Шабанов, Мартинюк (Копина, 106) — Мишньов (Смирний, 82), Калюжний, Шепелєв (Шостак, 89) — Безерра (Джевані, 89), Філіппов (Ковалець, 63), Цара (Ндіка, 63).
Шахтар: Д. Різник — Вінісіус, Бондар, Матвієнко, Педріньйо Азеведо — Назарина (Бондаренко, 61), Марлон (Грам, 91), Судаков — Педріньйо да Сілва (Аліссон, 60), Егіналду (Траоре, 69), Кевін (Глущенко, 114).
Попередження: Кампуш, Мишньов, Калюжний, Безерра, Смирний — Педріньйо Азеведо, Назарина, Педріньйо да Сілва, Кевін, Бондар, Матвієнко, Траоре