Фіаско команди Мічела у відповідальний момент перед власними вболівальниками.
Важким та тривалим видався цей сезон для каталонської Жирони, адже команда Мічела переживала різні моменти, але переважним чином вони залишали по собі негативні емоції в уболівальників "червоно-білих". Однак зрештою в будь-якій історії має наставати фінал, і для Жирони ним був матч останнього туру національної першості проти Ельче, який колективу з Каталонії пощастило проводити перед власними вболівальниками.
Бо хто-хто, а фанати команди Мічела справді виклались на повну цього вечора й до останнього намагались підбадьорювати команду в грі проти дуже складного суперника, яким устигли зарекомендувати себе підопічні Йона Лопеса Саенца в цій кампанії. Як мінімум, вони знищили ту саму Жирону в першому колі на власному полі взагалі без жодних шансів (3:0). А тут опинились у ситуації, коли господарям Монтіліві були потрібні виключно три залікових бали для порятунку, тоді як будь-який інший результат "зелено-смугастих" влаштовував би будь-який інший результат.
Вхідні данні були чітко відомі обом командам, як і завдання для кожної з них на цю гру проглядались заздалегідь. Але цей матч у підсумку став яскравим зрізом усієї кампанії для Жирони. Команда Мічела неодноразово опинялась у ситуації, де шлях до перемоги проглядався доволі очевидним, але коли справа доходила до реалізації власних планів, то постійно виникали якісь негаразди в каталонців.
Уже перший тайм у цьому контексті був дуже промовистим. Скільки б не намагалась Жирона доставляти м’яч до чужого штрафного, але створювати небезпеку не вдавалось жодним чином. Натомість, як тільки Ельче вийшов із власною атакою незадовго до перерви на чужу половину, так одразу подача з глибини правого флангу зі стандарту на дальній бік штрафного завершилась скиданням Бігаса головою на Альваро, який устиг пожонглювати м’ячем перед захисником за мить до удару в дальній кут.
Ситуація з поганої для Жирони стала просто катастрофічною в той момент. Настрій на трибунах одразу зник із зрозумілих причин. Але старт другого тайму подарував ще один промінець надії для фанатів каталонців. На 48 хвилині Унахі забрав у Циганкова право на виконання стандарту на лівому фланзі, пробив під дальню стійку, Дітуро якось парирував, але м’яч опинився на нозі Арнау Мартінеса, і той добив його над воротарем.
Одразу пожвавлення, одразу інший настрій. Але цього все ще було замало, бо нічия лише означала повернення на похідні позиції для обох команд. При цьому як слід навалитись на чужі володіння команда Мічела змогла лише на останніх хвилинах, коли й було змарновано чи не найкращий момент для її порятунку. Точніше — Лемару просто не пощастило, що з красивої передачі Циганкова п’ятою перед чужим володіннями він дальнім ударом влучив у поперечину біля правої дев’ятки, а не трохи нижче. Утім, точно не дрібниць не вистачило Жироні для виживання в цьому сезоні.
У підсумку каталонська Жирона з 41 заліковим балом в активі фінішувала на передостанньому, дев’ятнадцятому за ліком місці в турнірній таблиці іспанської Ла Ліги, через що вилетіла до Сегунди, тоді як Ельче завершив кампанію з 43 очками та на п’ятнадцятій сходинці відповідно.
Жирона — Ельче 1:1 Голи: Мартінес, 48 — А. Родрігес, 40 Жирона: Гассаніга — Мартінес (Рінкон, 58), Д. Лопес (Лемар, 77), Рейс, А. Морено — І. Мартін, Вітсель (Бельтран, 58), Унахі — Хіль (Стуані, 58), Циганков, Рока (Ечеверрі, 67).
Ельче: Дітуро — Чуст, Аффенгрубер, Бігас — Сангаре (Дональд, 46), Фебас (Форт, 84), Агуадо, Вільяр (Педроса, 75), Валера (Петро, 90) — Моренте, А. Родрігес (А. Сілва, 75).
Попередження: Хіль, Рейс, Ечеверрі, Лемар — Сангаре, Аффенгрубер, Валера, Агуадо