Эту новость мне прислала моя подруга, беженка из Ичкерии, уже долгое время проживающая в Европе и ведущая свою личную борьбу с подонками, коллаборантами, оккупантами и предателями своей страны.
Далее текст на языке оригинала. Коли почалась російсько-українська війна й окупація Сходу України, ми познайомилися у соцмережах, то її розповіді про події в Ічкерії, багато на що мені відкрили очі. Бо я тільки починала пізнавати війну, а вона вже жила нею багато років, пише Олена Степова для "Інформаційного спротиву".
Як би ми вивчали Першу та Другу Чеченську – так її називають на росії та в Вікі. Якби про цю війну нам розповідали біженці з Ічкерії з соцмереж, екранів телевізорів, з книг та підручників. Ми б знали, що російсько-українська війна неминуча. Ми б знали, як поводитися, як підготуватися. Якби… Саме тому росія й переписувала та переписує історію, й не тільки чеченської війни, а й Другої Світової, окупації України, окупації країн Балтії та інші важливі теми. Бо історію пишуть переможці. Знаєте чому? Бо ж переможені мертві й не можуть написати свою версію "звільнення" чи "допомоги", якою росія знищувала їх землі, міста, родини.
А герої? Герої, яких тиражувала росія, чи той же срср, фейкові, уявні герої, які честь, мораль, совість нації, це ж теж міф, пропаганда, бо насправді це були пиятки та вбивці, ґвалтівники, мародери.
Міфи мільйонними тиражами злочинці створювали лише з однією метою, щоб світ не дізнався про їх злочини.
Якби за геноцид народу Ічкерії, якби за окупацію цієї країни росія отримала покарання. Якби тоді світ відвернувся від кровавих рук путіна й перестав з ним ручкатися, бізнесувати, підтримувати торгівельні та дипломатичні стосунку, вів би санкції. Якби… Безкарність розбещує. Безкарність дає впевненість, силу. Безкарність породжує зло й війни, бо безкарність – це вседозволеність з впевненістю на індульгенцію.
Усе життя радянсько-російські вбивці живуть, насолоджуючись владою, вседозволеністю та безкарністю. Жодна з розпочатих росією війн не закінчилася покаранням росії.
Жодний злочин, зчинений росією та росіянами по відношенню до інших країн, народів та націй, не був офіційно розслідуваний та за жодний з цих злочинів росія не отримала покарання.
Виявляється, найстрашніший тригер біженців, це зустріти на вулиці свого ката, окупанта, злочинця, який аж світиться від безкарності.
Що ж, тепер у мене з подругою є про що поговорити, бо в нас один тригер на двох.
На росії радіють потеплінням у відносинах з США.
"Американско-российская оттепель" – це вже термін, який активно використовується російськими пропагандистами.
Вчорашній страх росіян, що США будуть величніші, потужніші, сильніші ніж росія, розпався на молекули, бо ж це США заграють з росією та вмовляють на дружбу, а не навпаки.
Я не хочу про політику. Я є не експерт. Але мене, як тисячі чи мільйони біженців тригерить від того, що кроваву руку росії знову тиснуть, запрошуючи до цивілізації. А це означає, що й ця війна принесе росії безкарність та дасть впевненість у подальшій вседозволеності.
Американсько-російська відлига… Аби вона не затопила світ горем та сльозами.
Американський університет "Бейлор" (штат Техас) на участь у 4-му світовому конгресі "Християнство та спорт" запросив, як провідного священика з цих питань, представника росії Ігоря Бірюкова (ієрей о. Ігор), який служить православним священиком у Митрофано – Воронезькому храмі у станиці Міцно – Окопській, під містом Армавіром у Краснодарському краї й навчає підлітків "спорту" – вбивати українців дронами.
Про його "духовні практики" написано багато, варто погуглити. Я ось швидко знайшла, що цей "духовник" є директором Автономної некомерційної організації "ПроСвіт", в якій він навчає школярів та студентів складанню – розбиранню – керуванню дронів.
На навчання дітей складанню-розбиранню-керуванню-пілотуванню дронами "святий отець" отримав ліцензію від міністерства оборони "на підготовку фахівців".
Такий собі "духовний дроний центр". Помолилися – побомбили – помолилися.
Приїзд та виступ російського окупанта та злочинця в США (напевно ж буде ділитися успіхами пілотування та навчання мілітаризованої молоді) став можливий у зв’язку з – увага! – потеплінням відносин між росією та США.
Ось така вона "американська відлига". Тепер російські пропагандисти будуть навчати дітей з Техасу та США, як велика та могутня росія безкарно вбиває людей у світі.
Що далі? В США будуть вітати "героїв сво"? Лікувати? Надавати медійну площину? До речі, цей "пан отець" досить непростий "фрукт".
Священнослужитель московського патріархату Ігор Бірюков має науковий ступінь кандидата філософських наук у галузі соціальної та політичної філософії. Його кандидатська робота звалася "Духовність спортивної політики російського суспільства", він є автором близько сімдесяти наукових праць (зокрема і іноземними мовами). Ігор Бірюков, як священник-духовник- спортсмен-філософ відомий на чотирьох континентах земної кулі: у США, Євразії, Південній Америці та в Африці. Тобто там, де росія активно укорінюється, вербує найманців та облаштовує свої анклави.
Бірюков – учень особистого духовника путіна – олександра дугіна – який виховував та вивчив багатьох громадських та політичних діячів, які зараз активно працюють пропагандистами, блогерами та навіть психологічними гуру з різних практик, у тому числі й в Україні.
Я часто пишу про зло, яке несе московський патріархат світу. Бо бачила наочно, що робили попи мп в ОРДЛО.
Але це ми з вами знаємо, що мп, це не віра, не релігія, це звичайний відділ КДБ, а зараз ФСБ.
Бірюков запрошений у США, бо є носієм ще однієї сучасної духовної скрепи – цифровий спорт – під який церквва підгрібла комп’ютерні ігри, інтернет спільноти, інтернет ігри (я писала про нову небезпечну гру, яка поширюється з росії.
Цифровий "спорт" цей – виготовлення військових дронів, керування ними (пілотування) та знищення мішені.
Що ж, достатньо духовно, особливо на фоні "Гренландіянаш", бо десь "відлига", а десь "приморозки".
Я часто пишу про те, що у всіх війнах росія навчається. Й це є правда. Навіть ми – полігон для російських військ, а тепер вже й північно корейських та китайських. Світ цього не бачить, не розуміє, в них "духовні практики", "віра та спорт", "спорт вне политики", "культура вне политики", "театр вне политики"… але чомусь на фронті від російської зброї та російської агресії гинуть українські спортсмени, актори, співаки, художники та поети.
Війна дронів, це вже не фантастичній фільми, це сучасність, яка набирає обертів. Чим більше сучасних дронів отримає російський "спорт" чи російська "церква", тим ближче ми дійдемо до реальності, коли російських дронів буде у небі, як ворон, які будуть полювати на… Та ніхто на росії вже й не приховує, що після України це буде Фінляндія, країни Балтії, Польща й так далі аж до… Що ж, поки між росією та США океан, але ж "християнські духовні практики, віра та цифровий спорт", вже якось долетіли до Техасу, долетять туди й російські дрони. "Летовище" для них схоже їде вибирати "святий отец", Ігор Бірюков з росії.
Маю надію, що цей допис потрапить у руки української діаспори у США, до українців-біженців, що осіли у Техасі, до розумних людей, біженців з Ічкерії, Грузії, та інших країн, які знають, що таке росія, й вони знайдуть у собі мужність та сили спинити цього "цифрового спортмена" у рясі та з автоматом під рясою.
Що ж, росія поширює свій вплив на інші країни, навіть через церкви, священиків, я вже мовчу про дипломатів та культурних діячів, які, ми пам’ятаємо, "вне политики". Чи зможе світ зупинити повзучу російську окупацію?
"Американсько-російська відлига"… "Американско-росийская оттепель"… Не вийшов би океан з берегів після такої "оттепели".