Рафаель Леау забив блискучий швидкий гол на початку зустрічі, проте під завісу першого тайму Олів'є Жиру привіз пенальті у власні ворота, а на другий тайм команд уже не вистачило.
Двадцять шостий тур італійської Серії A традиційно швидко пролітає перед очима футбольних уболівальників, проте надвечір неділі на Сан Сіро відбувалась гра, на якій усе ж таки треба було зосередити якомога більше уваги. Мілан на власному полі приймав бергамаську Аталанту, і це був дуже важливий іспит для гостей на предмет амбіцій потрапити до зони Ліги чемпіонів УЄФА за підсумками сезону.
"Богиня" навідалась у гості до "россонері" на тлі матчу останніх у четвер у рамках Ліги Європи УЄФА. І оскільки французький Ренн прогнозовано на власному полі змусив команду Стефано Піолі добряче похвилюватись через вихід до наступного раунду змагань, футболісти Джан П’єро Гасперіні отримували певну перевагу у фізичних кондиціях.
І ось саме до того момент, поки цих сил вистачало, "россонері" й прагнули завдати першого удару по суперниках у цьому матчі. Як не дивно, у них це вийшло доволі швидко зробити. Леау створив враження легкого подолання захисту Аталанти під час свого рейду на третій хвилині до чужого штрафного з лівого флангу. А те, як Рафаель поклав закручений у дальній кут… Mamma mia! І фірмовий італійський жест пальцями на додачу.
Це були лише перші хвилини гри, а Мілан уже справляв монолітне враження своєю поведінкою на полі. Бергамаски й близько не могли вийти на подібний рівень під час своїх подальших спроб атакувати, хоча намагались надломити хід протистояння. Гольові моменти й у них були також наявні, проте хоч щось схоже на постріл Гольма з правого флангу штрафного на 12 хвилині існувало виключно в одному екземплярі.
"Россонері" на цьому тлі намагались контролювати гру настільки, щоб особливо нічого суперники й не могли створити. Проте на 39 хвилині Жиру під час захисту власних воріт від подачі кутового з правого флангу та намагання Гольма її завершити припустився вирішальної помилки. Високо зіграв ногою заради перехоплення м’яча, і ледь не зачепив обличчя суперника. У епоху VAR подібне без уваги не залишається ніколи. Із пенальті потім Копмейнерс пробив точно по центру воріт.
І все. Далі — другий тайм і вже геть інші розклади на футбольному полі. Ні, Мілан не відмовився від ідеї перемогти на власному полі, що виглядало б справді безглуздо, і продовжував натхненно атакувати. Але з інтенсивністю у "россонері" якось не вийшло, тож окремі епізоди із загостренням на чужій половині — це й усе, на що спромоглась команда Піолі.
Хоча навіть за таких умов господарі створили набагато більше моментів за суперників і цілком могли розраховувати на перемогу. Однак для цього Калабрії, Пулішичу, Чіку чи Леау вже таки потрібно було бути більш наполегливими під час ударів безпосередньо з меж штрафного. Так, Аталанта здебільшого просто відбивалась, ну то й що? Якщо в такому важкому графіку вона вивозить із міста Мілан один заліковий бал, то це вже привід святкувати.
У наступному турі Мілан гратиме в гостях у римського Лаціо, тоді як бергамаська Аталанта посеред тижня знову гратиме на цій арені, але проти міланського Інтера, тоді як на вихідних прийматиме Болонью.
Мілан — Аталанта 1:1 Голи: Леау, 3 — Копмейнерс, 42 (пен. ) Мілан: Меньян — Флоренці (Калабрія, 57), Тіав, Габбіа, Т. Ернандес — Адлі, Беннасер (Муса, 79) — Пулішич, Лофтус-Чік, Леау — Жиру.
Аталанта: Карнесеккі — Скальвіні (Толой, 88), Джимсіті, Колашинац — Гольм (Дзаппакоста, 46), де Рон, Едерсон, Руджері (Гін, 79) — Копмейнерс — міранчук (Скамакка, 63), Де Кетеларе (Лукман, 46).
Попередження: Леау — де Рон, Гольм, Лукман