Черговий футбольний уїкенд в України залишився позаду.
Двадцять перший тур української Прем’єр-ліги розтягнувся на максимально можливі терміни, адже починали грати команди ще надвечір середи, а завершували… Та, власне кажучи, ще не завершили, бо луганська Зоря та донецький Шахтар, як подейкують, зустрінуться лише наприкінці квітня. А ми тим часом спробуємо обійтись якось без них у проміжному огляді подій останнього, виходить що, тижня нашого футболу.
21 тур. 18.03.2026 18:00 Кудрівка 0:2 Полісся 21 тур. 19.03.2026 13:00 Олександрія 0:5 Динамо Київ 18:00 Металіст 1925 2:0 СК Полтава 21 тур. 21.03.2026 13:00 Кривбас 2:1 Епіцентр 15:30 Рух 1:2 ЛНЗ 21 тур. 22.03.2026 15:30 Верес 0:1 Колос 18:00 Карпати Львів 4:0 Оболонь Клуби зі "збірниками" винесли своїх опонентів у одні ворота Оскільки дробити календар чергового раунду національної першості доводилось за проханням головного тренера країни, Сергія Реброва, то не дивно, що посеред тижня в підсумку грали матчі за участі тих клубів, які делегували своїх представників до національної команди. За винятком Шахтаря, таких у нас три.
Починали при цьому з гри житомирського Полісся проти Кудрівки, яка для команди Руслана Ротаня була формально гостьовою, але насправді домашньою, бо так виявилось більш зручно для обох команд. При цьому Оболонь-Арену в цьому турі не задіяли, що викликає певні питання щодо організації зустрічі.
Що ж до безпосередньо подій на полі, то тепличні умови для "вовків" виявились максимально придатними для того, щоб не побачити конкуренцію з боку опонентів. Полісся кратно переважало суперників за атакувальними показниками, було максимально варіативним в атаці, але при цьому зусиллями Олексія Гуцуляка відштампувало два схожих один на одного голів, коли м’яч приходив до центру штрафного з лівого флангу, а вінгера житомирян при цьому втрачали з поля зору захисники. Такі моменти свідчать про клас команд, і цього разу різниця була дуже відчутною.
Далі, уже посеред робочого дня в четвер, ми переносились до Олександрії, де місцевий однойменний клуб приймав київське Динамо з насправді надзвичайно малими шансами на успіх за підсумком гри. А оскільки ще до початку матчу були певні сумніви щодо подальшої співпраці "поліграфів" та Кирила Нестеренка, а знайоме нам ім’я Володимира Шарана почало лунати дедалі частіше, то загалом було зрозуміло, куди рухається ця історія.
Захисту Олександрії вистачило аж на чотири хвилини без пропущеного м’яча, і це знову Андрій Ярмоленко нагадав про своє бажання випередити всіх у історичних перегонах бомбардирів нашого чемпіонату. А далі почалась гра на витривалість, у якій господарі поля почували себе відверто ніяково, тож пропустили ще раз до перерви, а згодом, уже в другій половині матчу, привезли на власні ворота ще три результативні атаки суперників суто власними помилками в центрі поля.
І куди ж без чергового м’яча Матвія Пономаренка, якого таки викликали з потенціалом дебютувати за національну збірну, чому залишається тільки тішитись. А Нестеренка, так, зрештою звільнили вже на початку поточного тижня, що було цілком очікувано. І призначать незабаром, якщо цього ще не сталось, Шарана, що також цілком логічно.
Але яке майбутнє в Олександрії в контексті боротьби за виживання — цього вже ніхто не може передбачити. Фактично, тепер уже колишнього головного тренера просто скормили надзвичайно важкому календарю, щоб не псувати старті його наступнику. Далі у "поліграфів" буде купа лобових протистоянь.
І ще одна гра в цьому турі дісталась житомирському Центральному, де вже прописався харківський Металіст 1925. Суперник у команди Младена Бартуловича також був із числа новачків "елітного" дивізіону, але від СК Полтави, напевно, уже ніхто не очікує значного бажання конкуренції, як від тієї ж Кудрівки.
Власне конкуренції на полі й не вийшло так само, як і в грі команд за день до цього на цій самій арені. Особливо в першому таймі, де "жовто-сині" робили з м’ячем усе, що завгодно, а колектив Павла Матвійченка просто за цим спостерігав. Не забивав при цьому Металіст 1925 дуже довго, але зрештою завершив тайм повної домінації голом, після чого так само результативно розпочав і другий. І лише потім "малиново-жовті" почали якось шукати власну гру в цьому матчі, але було вже пізно щось виправляти. Як і загалом для СК Полтава в цьому сезоні, здається.
Субота вольових камбеків У афіші матчу криворізького Кривбасу та кам’янець-подільського Епіцентру, на перший погляд, немає нічого такого, чим можна заохотити до перегляду широку глядацьку авдиторію. Але це так здається лише тим уболівальникам, які не дивились гру цих команд у першому колі. А ті божевільні 5:4 на користь колективу Патріка ван Леувена в Тернополі були чи не найбільш яскравим спогадом про осінню частину кампанії. Відповідно й очікування від гри цих двох команд у Кривому Розі були високими.
Так, у Кривому Розі, куди нарешті дістався "червоно-білий" колектив, і коли ми побачили перші кадри трансляції зі стадіону Гірник, то питання щодо проведення офіційних матчів на цій арені раніше відпало само по собі. Напів зелені галявини, напів піщані ями — хоч у такому стані вдалось повернути Кривбас на його базовий стадіон для проведення матчів УПЛ.
Чи впливало це на якість гри команд? Можливо. Але вони намагались не подавати виду. Принаймні в першому таймі, коли реально почало здаватись, що ми стоїмо на порозі того гольового божевілля зразка першого кола. Бо знову Епіцентру вдалось забити швидкий м’яч, але команда ван Леувена відігралась ще до перерви й навіть вийшла перед за рахунком на табло. При цьому гра була відкритою, і в другому таймі вболівальникам господарів було подекуди справді лячно за результат власної команди.
Бо Епіцентр тиснув доволі серйозно, і особливо — наприкінці матчу, коли Супрягу випустили не на вістря атаки, а в поміч Сидуну, і Владислав виконав щонайменше три передачі на потенційний гол одноклубника, але тому просто не щастило в завершальні фазі. Таке вже траплялось із колективом Сергія Нагорняка в поточній кампанії, тож тренер після гри був відверто засмученим через результат. І недарма — попереду в Епіцентру буде непростий період кампанії.
І куди ж без зустрічі з колишніми для Віталія Пономарьова та його нинішнього клубу, черкаського ЛНЗ, який дуже хотів скористатись відсутністю матчу Шахтаря в найближчому розкладі туру, щоб додатково натиснути "гірників", зрівнявшись із ними за очками хоча б на певний період часу. Та й суперник для цього, начебто, був гарним — у львівського Руху жахливі результати на старті 2026 року, тож "бузкові" хотіли швидко вирішити питання трьох очок для себе.
Але знову вийшло так, що Пономарьов проти свого колишнього клубу був змушений фактично страждати, бо в першому таймі його команда, окрім кількох моментів на старті, була сама не своя. А перед самою перервою ще й пропустила в простій ситуації, тож, як свідчать очевидці подій у роздягальні ЛНЗ, там був справжній metal hardcore у виконанні головного тренера. Із усіма супутніми наслідками.
Пономарьов і сам потім визнав, що хотів змінити всю десятку польових гравців одразу поперерві. Але вистачило лише пари вдалих кадрових рішень із його боку. Гру для ЛНЗ зробили появи Пасіча на лівому фланзі та Данила Кравчука на вістрі атаки. А також швидкий вертикальний випад та стандарт. Усе, як полюбляє черкаський колектив.
А від Івана Федика ми знову почули про відомі на широкий загал проблеми з кадрами в "жовто-чорних". Добре, що цього разу нікому не було "більше потрібно", як минулого туру проти Епіцентру. Проте, здається, це був максимальний рівень супротиву, який може нав’язати своїм суперникам Рух наприкінці цього сезону.
Cuatro — воно й українцю зрозуміло, скільки це голів Обіграти СК Полтава може, майже, кожний клуб УПЛ. Навіть розгромити подекуди. Тож перемогу львівських Карпат у номінально гостьовій грі на стадіоні Україна тиждень тому (4:0) сприймали, як наче й приємний факт, але недостатній для того, щоб про щось там свідчити. А от здолати непоступливу київську Оболонь у "зелено-білому" дербі — це вже завдання більш цікаве.
Тож Фарнсіско Фернандес знову був змушений складати іспит перед уболівальниками свого клубу, а публіка у Львові, як ми всі знаємо, байдужість не пробачає. Але чого-чого, а от саме байдужості у виконанні Карпат у цих двох матчах точно не було. І це одразу позначилось на грі.
Бруніньйо повернувся до стартового складу й одразу нагадав усім, чому Металіст 1925 ледь не затягнув його до себе під час зимової перерви. Та й узагалі чи не в кожного гравця "зелено-білих", навіть із лави запасних, гра цього вечора неділі пішла належним чином, тож команда виглядала легко й невимушено. І знову ж таки забила чотири голи без відповіді — іспанська фірма.
А от у колективу Олександра Антоненка навпаки не вийшло реалізувати жодного плану на цей поєдинок, і насправді такої слабкої Оболоні в усіх ланках у цьому сезоні якось не доводилось бачити раніше. Тоді як матч-то був насправді лобовим, і "леви" перестрибнули "пивоварів" у турнірній таблиці.
Наостанок у нас залишається зустріч у Рівному, яка знову не виявилась такою, яка б заохотила публіку збиратись у більшій кількості на Авангарді в наступних поєдинках. Бо місцевий Верес знову має проблеми в другій частині сезоні, пов’язані з діями команди в атаці, бо забивати у ворота бідолашної Полтави — це одне, а от коли навпроти з’являється Колос, який у минулому турі подарував заліковий бал луганській Зорі на рівному місці та за повної домінації з власного боку, це вже трохи інша справа.
Гра для обох команд вийшла доволі напруженою, бо відповідальність за результат була шаленою, і якщо в першому таймі "червоно-чорні" все ж таки переважали за гольовими моментами, нехай і не в значній кількості, то поперерві Колос відновився та вже не залишав простору суперникам на власній половині. Команда Руслана Костишина при цьому ще й чіплятись за м’ячі біля чужого штрафного почала, тож гол на останніх хвилинах від Козіка з подачі кутового з правого флангу десь і назрівав напевно. А Шандрук тим часом знову поскаржився на "політику клубу" та її підсумковий вплив на результат у таких-от поєдинках.
Гол туру Бруніньйо да Сілва (Карпати/перший м’яч) Чебер Алькайн (Карпати) Назар Волошин (Динамо Київ) Найкращий гравець туру — Бруніньйо да Сілва (Карпати).
Найкращий тренер туру — Віталій Пономарьов (ЛНЗ).
# 23 березня 2026 І О 1 ЛНЗ 21 47 2 Шахтар 20 47 3 Полісся 21 42 4 Динамо Київ 21 41 5 Кривбас 21 34 6 Металіст 1925 20 34 7 Колос 21 32 8 Зоря 20 28 9 Карпати Львів 21 26 10 Оболонь 21 24 11 Верес 20 22 12 Кудрівка 21 21 13 Епіцентр 21 20 14 Рух 21 19 15 Олександрія 21 11 16 СК Полтава 21 9 22 тур. 03.04.2026 15:30 СК Полтава -: - Олександрія 22 тур. 04.04.2026 13:00 Колос -: - Металіст 1925 15:30 Шахтар -: - Рух 18:00 Динамо Київ -: - Карпати Львів 22 тур. 05.04.2026 13:00 Кривбас -: - ЛНЗ 15:30 Оболонь -: - Зоря 18:00 Полісся -: - Верес 22 тур. 06.04.2026 18:00 Епіцентр -: - Кудрівка