Бельгійський голкіпер — про свою кар'єру у новому клубі та збірній.
"Для Сенне немає стелі — його можливості безмежні", — починає Амаду Онана, півзахисник Астон Вілли і один із лідерів оновленої збірної Бельгії.
Ми говорили у підтрибунних приміщеннях стадіону Mercedes-Benz в Атланті, де бельгійці у товариському матчі нагадали про свої амбіції перед чемпіонатом світу, розгромивши США 5:2.
Хоча сам Онана теж відзначився голом, окремо він виділив саме Сенне Ламменса — голкіпера Манчестер Юнайтед, чия кар’єра за останній рік стрімко пішла вгору.
І це при тому, що нинішній сезон — лише другий у його кар’єрі як основного воротаря. Попередній він провів у складі Антверпена, де домашні матчі проходять на затишному стадіоні на 21 тисячу глядачів.
Коли Юнайтед підписав Ламменса в останній день трансферного вікна за 18,2 млн фунтів, обравши його замість воротаря збірної Аргентини Еміліано Мартінеса (чемпіона світу-2022), багато хто сумнівався: чи вистачить новачку класу і характеру для однієї з найскладніших позицій у світовому футболі?
Щоб зрозуміти рівень тиску, достатньо одного факту: за кілька місяців його Instagram виріс із 10 тисяч підписників до 1,2 мільйона.
Минуло менше року — і всі ці запитання фактично зникли. Ламменс уже зараз виглядає як один із найвдаліших трансферів Юнайтед за останні роки — рівня угоди з Бруну Фернандешем. І у свої 23 роки він цілком може стати довгостроковим рішенням для "червоних дияволів".
В Атланті Ламменс провів лише другий матч за національну команду. Перший — перемога 7:0 над Ліхтенштейном у відборі до чемпіонату світу. Проти США він видав прекрасний перформанс і декілька видовищних сейвів. Один з них — розкинувшись у стрибку, немов морська зірка, він упритул відбив удар Вестона Маккенні, витягнувши м’яч буквально кінчиками пальців.
Після матчу в розмові з The Athletic Ламменс зізнався, що зробив великий крок уперед у збірній. Він з повагою говорив про основного воротаря Бельгії — Тібо Куртуа, який пропустив гру через травму, — але водночас чітко дав зрозуміти: тепер він готовий бути не просто запасним, а надійною альтернативою.
"Я бачив Тібо Куртуа — він був разом із командою. Ми з ним трохи схожі за характером: нам не потрібні постійна похвала чи зайве підбадьорення. Але, думаю, він у мене теж вірить", — каже Ламменс. "Якщо чесно, він досі найкращий воротар у світі. І він повернеться на цей рівень. Я ж сьогодні просто хотів бути корисним для команди. І, можливо, довів, що коли знадоблюся — на мене можна розраховувати".
Матч проти США — однієї з трьох країн-господарів майбутнього чемпіонату світу — приніс неочікувану проблему. Форми команд виявилися надто схожими: новий домашній комплект американців практично зливався з нещодавно представленою виїзною формою бельгійців. І запасного варіанту під рукою не було.
"Скажу чесно — на початку було непросто через однакові кольори", — пояснює він. "У перерві я запитав у персоналу, але це було не їхнє рішення. Обидві збірні хотіли грати в нових комплектах. З трибун це, мабуть, виглядало не дуже. Та й на полі було не надто зручно. Сподіваюся, надалі таких ситуацій уникатимуть".
Отже Ламменс спокійно пройшов ще один момент серйозної перевірки — без помилок. З огляду на те, що Куртуа у травні виповниться 34, а Ламменс більш ніж на десять років молодший, саме він виглядає логічним наступником у воротах збірної Бельгії.
При цьому сам воротар готується до матчів без зайвого шуму. Батьки та дівчина дивилися гру з дому, обмежившись короткими словами підтримки перед стартом.
"Вони знають, що мені не потрібно багато говорити. Вони мені довіряють. І мені це підходить — коли перед грою тебе зайвий раз не чіпають", — каже він.
Говорячи про свій розвиток у Манчестер Юнайтед, Ламменс окремо відзначає вплив Майкла Карріка, який очолив команду після відставки Рубена Аморіма у січні.
З того моменту Юнайтед виграв сім матчів, двічі зіграв унічию і програв лише раз. І, за словами воротаря, одна з ключових причин — підхід тренера.
"Найголовніше — з першого дня він зробив усе максимально зрозумілим і доніс простий, прямий меседж. Без зайвої складності. Він не ускладнював гру і не перевантажував нас вимогами".
"Іноді тренери занадто ускладнюють свої ідеї — тоді частина гравців просто не розуміє у цей план, і команді складно діяти як єдине ціле. А тут із першого матчу було чітко зрозуміло, чого він хоче. Він не вимагав нічого надскладного, але при цьому дав кожному можливість максимально проявити свої сильні сторони.
В обороні головне — не пропускати, а попереду в нас є футболісти, які можуть вирішити епізод. Схоже, саме це працює найкраще".
Ламменс підкреслює: з Майклом Карріком Манчестер Юнайтед рідко пропускає першим і майже не провалює старт матчів. Єдиний випадок, коли суперник забив у перші 20 хвилин, — домашня перемога 2:1 над Крістал Пелас 1 березня. За словами воротаря, саме ця стабільність стала фундаментом для впевненості.
Окремо він відзначає і баланс у захисті: перехід від схеми з п’ятьма оборонцями та постійною ротацією до більш стабільної четвірки значно спростив гру.
"Ми практично не пропускаємо на початку матчів, а це, мабуть, одна з ключових речей у Прем'єр-лізі. Майкл дав нам впевненість і стабільність ззаду.
На старті сезону було багато травм: одні захисники випадали, інші тільки заходили в склад — було важко зловити ритм. Зараз усе виглядає значно краще. Наприклад, коли переді мною грає Гаррі Магвайр — це справжня машина, з ним завжди спокійніше".
Коли бельгієць тільки перейшов у клуб, він конкурував за місце в основі з Алтаєм Байиндиром. Але поки турецький воротар не переконував, Ламменс отримав свій шанс — дебютував у матчі проти Сандерленда на початку жовтня.
Уболівальники Юнайтед були втомлені від нестабільності на воротарській позиції після Байиндира та Андре Онана й тоді ледь не аплодували стоячи — навіть за звичайне, але впевнене взяття м’яча в руки. Зараз він — беззаперечний номер один. Але жодних гарантій при переході йому не давали.
"Нічого конкретного не було — ні термінів, ні обіцянок. Мені просто сказали: якщо віриш у себе, отримаєш шанс. Якщо покажеш свій рівень на тренуваннях — тренер тебе поставить. Я і сам бачив для себе цей шлях: рано чи пізно шанс з’явиться — головне бути готовим його використати".
В останні дні літнього трансферного вікна ще не було впевненості, що він взагалі опиниться в Манчестері — ходили розмови й про інтерес з боку Астон Вілли, особливо на випадок можливого відходу їхнього основного воротаря.
"Було багато розмов. Але для мене варіант був один — Юнайтед. Це було чітке рішення. Я просто вірив у себе і знав, що шанс з'явиться — і все залежатиме від мене.
Здається, я зміг ним скористатися. Перехід у Юнайтед — великий крок, але я з самого початку був упевнений, що це правильне рішення на дистанції. Усе склалося дуже швидко і дуже добре. Перехід пройшов максимально гладко — мені навіть нічого поганого сказати".
Для воротарів Прем'єр-ліги цей сезон загалом видався непростим — багато силової боротьби, багато тиску, і особливо це відчутно через зростаючу роль стандартів, які дедалі частіше стають вирішальним фактором у матчах.
Виїзні перемоги над Арсеналом і Евертоном стали справжнім тестом для оборони Юнайтед: у сумі команда відбилась після 19 кутових. При зрості 193 см Ламменс і так виглядає переконливо, але саме в матчі з Евертоном йому довелося витримати максимальний тиск. Пізніше партнер по команді Коббі Мейну навіть порівняв боротьбу на стандартах із WWE Royal Rumble.
Як Сенне Ламменс стає найкращим літнім придбанням Манчестер Юнайтед та новим Едвіном ван дер Саром Ховатися було нікуди — Ламменс ішов на кожен м’яч впевнено і без вагань. Після гри тренер Евертона Девід Моєс визнав, що їхній план полягав у тому, щоб "воротар не зіграє так добре", але в підсумку назвав його виступ "чорт забирай, блискучим".
"Цього сезону суперники все частіше на стандартах блокують, тиснуть на воротаря, намагаються максимально ускладнити життя", — каже Ламменс. "Це непросто, але, думаю, я справляюся. Іноді, коли перед тобою стільки гравців, це трохи лякає. Але я довіряю партнерам — вони допомагають зайняти правильну позицію і відтіснити суперників. Я просто концентруюся на м’ячі й намагаюся прийняти правильне рішення".
Поза полем він підходить до розвитку так само системно: читає книги й дивиться документалки про великих спортсменів. Серед головних натхненників — легенда НБА Кобі Браянт. У подкасті Бену Фостеру він розповідав, що багато взяв із його "mamba mentality" — уміння переживати невдачі й залишатися максимально холоднокровним, "вбивцею на полі".
Після тренувань Ламменс іноді перемикається — грає в гольф або падел, щоб відволіктися від футболу, і слухає музику Його гра у воротах не завжди виглядає яскраво з точки зору хайлайтів, але цифри говорять самі за себе.
Найпоказовіше — він лідирує серед воротарів Прем'єр-ліги за показником відвернених очікуваних голів (xGP) — у середньому 0,21 за матч.
Загальний відсоток сейвів — близько 64%, що трохи нижче, ніж у Давіда Раї, Джанлуїджи Доннарумми, Робіна Руфса, Джордана Пікфорда та Еміліано Мартінеса (у всіх — 69% і вище). Окремо виділяється його гра в моментах з дальніми ударами: 87,5% сейвів — проти 70,83% у Доннарумми і 69,23% у Раї.
Але, мабуть, найважливіше — це не цифри, а відчуття. Той самий "eye test": уболівальники Юнайтед знову спокійні за позицію воротаря. І такого не було вже давно.
Колишній захисник клубу, а нині експерт Гарі Невілл навіть порівняв холоднокровність Ламменса зі своїм екс-партнером Едвіном ван дер Саром. Сам нідерландець теж відзначив його стиль — мовляв, він "робить ті сейви, які потрібні, а не шукає ефектних, але зайвих".
Поза полем у збірній Бельгії його теж цінують.
"Дуже простий і приємний хлопець. Без зайвого пафосу", — кажуть у федерації.
А Амаду Онана підсумовує: "У нього є всі якості, щоб стати одним із найкращих воротарів майбутнього. Його чекає велика кар'єра. Далі все залежить тільки від нього".
"Його головна риса — це спокій", — каже Амаду Онана. "Він буквально заряджає впевненістю. Коли бачиш, як він працює з м’ячем — наскільки спокійний, зібраний, холоднокровний — це передається всім: і захисту, і півзахисту, і команді загалом.
Я дуже радий, що він у нас є. Я, звісно, стежив за його матчами в Манчестер Юнайтед — він виглядає просто чудово. Особливо якщо згадати, скільки було сумнівів, коли він тільки прийшов".
The Athletic