Сербський фахівець підбив підсумки минулого сезону в УПЛ.
Головний тренер Миная Желько Любенович прокоментував підсумки сезону для закарпатської команди, яку він очолив у листопаді 2023 року.
"Попри те, що команда понизилась у класі – вилетіла до Першої ліги, я все одно був задоволений весняною частиною чемпіонату у виконанні своїх підопічних. Завдяки цим футболістам, які хотіли прогресувати, які хотіли працювати, слухати, ми добились гарних результатів і до кінця зберігали шанс залишитись в УПЛ. Нам не вистачило зовсім трішки. Все одно я дуже задоволений як команда грала, працювала і як клуб розвивався цей період. Думаю, плюсів у минайській весні більше ніж мінусів.
Закінчувати сезон грою проти Кривбасу – це, напевно, найгірший зі всіх варіантів для Миная? Так, згоден. Мені здається, нам легше було б протистояти навіть чинному чемпіону – Шахтарю або ж срібному призеру Динамо. Вони на ігри 30 туру виставили резервні склади. Це все одно були сильні футболісти, талановиті. Але, на мою думку, проти них, з урахуванням зіграності та мотивації суперника, нам було б легше. Кривбас так робити не став. Для нас – на жаль. Проти такого сильного суперника з найсильнішими гравцями команди в основному складі шанси у нас були не великі. Різниця у класі дуже велика між Кривбасом та Минаєм. Це розуміє вся футбольна Україна. Проте ми все одно пробували нав’язати боротьбу та досягти результату, який допоміг би нам залишитись в УПЛ. Щоправда, зробити цього не вдалось. Сил не вистачило.
Після гри вся команда дуже засмутилась. Всі хотіли залишити Минай у Прем’єр-лізі. Навіть ті гравці, які вже десь розуміють, що з великою ймовірністю покинуть клуб влітку, про що ви сказали. Щиро сподіваюсь, що ці футболісти отримають гідні пропозиції та залишаться у вищій лізі. Вони на це заслуговують. Так, тимчасово Минай стане слабшим. Але я впевнений, що ми знайдемо заміни гравцям. І як це нам вдалось взимку – побудуємо команду з нуля й так само як і навесні продемонструємо гарний результат вже у Першій лізі.
Мій тренерський дебют? Відверто кажучи, якби до мого приходу в Минай, мені хтось би сказав, що мені вдасться добитись такого результату – я б не повірив. Тому, я дуже задоволений. Дуже. Нашу команду в Україні полюбили, багато вболівальників з’явилось за межами Закарпаття. І це дійсно радує мене. Мене відчували цю підтримку, бачили її прояв у коментарях. Мені писали про це прихильники інших команд. Я сам бачив, як змінився настрій наших вболівальників. Взимку було більше негативу, зневіри. А навіть після результату гри з Кривбасом я прочитав багато коментарів з підтримкою. Це надзвичайно приємно. Я вперше зіштовхнувся з ігровою схемою 3-5-2. Під час ігрової кар’єри мені не доводилось самому грати за такою схемою. Максимум – два матчі так відіграли команди, кольори яких я захищав. Дуже мало знав про цю схему. Але не злякався. Вивчав її, грали за цією схемою і дійсно вона принесла нам найбільший плюс за ці пів року. Тільки ми в Україні грали за такою схемою й суперникам важко було проти нас. Вважаю, що моя кар’єра пішла у правильному напрямку. Повторюсь – попри наш виліт у першу лігу.
Ми дуже довго працювали з футболістами над тактикою, ігровою дисципліною, психологією. Дуже багато було індивідуальних бесід. Це все і є складові нашого секрету. Минай демонстрував яскравий футбол. Про нас говорили більше ніж про бронзового призера. Те, що мене найбільше порадувало – вся Україна хотіла, щоб Минай залишився в УПЛ.
З першого дня як я очолив команду, почались неприємні розмови. Додалось їх після того, як ми почали комплектувати команду, потім, коли почала розповсюджуватись інформація про наш найменший у лізі бюджет. А які коефіцієнти давали на нас букмекери – 14, 15 були. Але для нас це було лише додатковою мотивацією. У нас не вірили, а ми росли та розвивались. В нас ніхто не вірив. Але вірив я. І це головне. Про частину гравців, яких ми запросили, до старту другої частини чемпіонату мало хто чув. А я бачив у них якості, бачив, що вони здатні допомогти цій команді. І це головне. Тренери до мене в цих футболістах нічого не бачили. А мені це вдалось. Кожен футболіст Минаю незалежно від ігрового часу у весняній частині, продемонстрував, що заслуговує грати в УПЛ.
Я ніколи не заглядаю футболісту в паспорт. Для мене немає значення, скільки гравцю років. Я враховую лише відношення до тренувань. І який у нього прогрес, як він сприймає інформацію від тренерського штабу. Візьмемо за приклад Євгенія Скибу. Можу зізнатись, що взимку ми не хотіли його брати. Це відверто. Залишили, тому що було місце у командному ростері й він потрібен був для необхідної кількості футболістів під час тренувань. Але з кожним днем я бачив у ньому прогрес. І у підсумку він став одним з головних гравців нашої захисної лінії. Теж саме стосується інших футболістів, які хотіли чогось досягти й демонстрували це. Вони постійно прогресували. І це суттєво облегшило нам роботу.
Хто з гравців Минаю досяг найбільшого прогресу? Олександр Кемкін. Раніше його навіть видно не було поряд з Олександром Бандурою. Про нього не говорили, він не мав ігрової практики. Тут варто відзначити внесок Бандури, який пішов з команди на певний час, а потім повернувся. Так Кемкін отримав свій шанс. А у підсумку він вже не дав можливості хорошому, досвідченому голкіперу повернутись в основу. Звісно, варто відзначити Скибу, про якого я вже сказав.
Не повірите – я зрадів, що Кемкін помилився вже у першій грі. Я знав, якщо він так оступиться у контрольному матчі, то не повторить цієї ж помилки в матчах офіційних. На помилках вчаться. Тому надалі я не сумнівався, що саме Кемкін стане основним воротарем.
Артур Ременяк теж продемонстрував один з найбільших прогресів в нашій команді. Що зробили? Спочатку ми знайшли його позицію – нападник. Це перший крок. Другий – він дуже розумний, скромний хлопець, який прагнув розвиватись. І він досяг гарного результату. Перебуває зараз у гарній формі. Дуже задоволений ним. Ременяк – це той випадок, коли я буду задоволений, якщо він отримає пропозицію від клуба УПЛ, і буду радий, якщо нам вдасться його зберегти.
Найкращий матч Минаю? З Колосом, коли ми виграли вдома з рахунком 3:2. 100 відсотків. Вперше у матчі чемпіонату у нас була перевага у володінні м’ячем – 57 на 43 відсотки. Вперше ми повністю контролювали гру, повністю переграли суперника. І це попри те, що за прізвищами, ковалівці значно переважають Минай. Попри те, що ми двічі опинялись у ролі наздоганяючих, я ні на хвилину не сумнівався, що нам вдасться перемогти. Дійсно, у цьому матчі я отримав найбільше задоволення від гри своєї команди.
Назавжди залишиться розпач від того, що ми не взяли своє у матчах проти головних конкурентів – Оболоні та Вереса. У першому випадку мали чисельну перевагу та рахунок 1:0 на нашу користь. У другому – також саме ми відкрили рахунок. Мали у цих матчах перемагати. Але через брак досвіду у цих зустрічах ми набрали лише одно очко.
Зустріч з Динамо продемонструвала, що ми можемо грати проти будь-якого суперника на рівних, якщо команда перестане боятись більш статусні клуби та з острахом дивитись на прізвища суперників на футболках. Був страх й в іграх з Оболонню та Вересом. Також можу до цього списку віднести Зорю. Та гра була повністю провалена. Якби хлопцям вдавалось діяти на полі так, як ми домовляємось у роздягальні, ми б досягали частіше позитивних результатів. Як тільки футболісти починали боятись та втрачали віру у себе – ми програвали. Звісно, можна зараз вести мову про те, що ми могли набрати більше очок. Але ж гріх жалітись – у нас плюс 19 пунктів до осіннього здобутку у шість очок. Ми завершили саме весняну частину змагань у верхній частині турнірної таблиці. Але це вже неважливо. Це просто демонстрація того, що команда прогресувала.
Гравці, з якими не хочеться працювати в наступному сезоні, оскільки вони на 100 відсотків мають виступати в УПЛ? Можу назвати багато прізвищ. Точно не одного. Кемкін, Скиба, Чуєв, Прокопчук… У Кирила була травма, він пропустив певний період… Вітенчук, Петько, Вакула. Владислав на 100 відсотків гравець УПЛ. Він може підсилити будь-яку команду. Я у цьому впевнений. Далі Кораблін, Ременяк, Устименко, Семотюк. Кого я ще не назвав? Просто можна взяти наш основний склад й це буде список гравців, які здатні грати в командах УПЛ. Звичайно, мова про клуби різного рівня. Але якщо хлопці отримають пропозиції – їх потенційні покупці точно не помиляться у виборі.
До того як Кирило Прокопчук отримав травму, він був нашим лідером в обороні. На жаль, після пошкодження він провів ще два матчі й так і не набрав оптимальні кондиції. Ми дійсно вгадали з цим футболістом й дуже приємно працювати з ним. Великий професіонал. Якщо він не піде на підвищення, він точно допоможе Минаю у наступному сезоні.
Повірите чи ні – з радістю чекаю на літні збори, нових футболістів. Як і взимку будемо намагатись зробити з них професіоналів, які будуть демонструвати аналогічні весні результати. Я не боюсь цього. Я готовий до цієї роботи. Не маю сумнівів, що у нас все вийде.
Поки вирішуємо, хто залишить команду, а хто піде. Нам потрібно зараз шукати футболістів, які допоможуть нам гідно виступати у Першій лізі. Я знаходжусь десь у схожій з футболістами ситуації. Якщо по мені буде пропозиція – почнемо обговорення з керівництвом. У мене є чинний контракт з Минаєм і всі мої думки наразі про Минай та літні збори. Але якщо я отримаю пропозицію, звичайно мені буде приємно. Це нормально. Будемо розмовляти тоді з президентом та спортивним директором. Я зовсім не засмучуюсь через роботу у Першій лізі. Є контракт, потрібно його виконувати та добиватись позитивних емоцій вболівальників – перемагати на полі.
Весна дійсно залишила дуже багато позитивних емоцій. А знаєте, що мене тішить найбільше? Те, що Минай – одна родина. Всі радіють нашим успіхам. Я говорю і про менеджмент, і про гравців, і про працівників стадіону, і про наших вболівальників. Сподіваюсь, що в Першій лізі ця атмосфера збережеться і на трибунах нашого стадіону не буде порожніх місць під час ігор", — наводить слова Любеновича прес-служба клубу.
За підсумками сезону Минай набрав 25 очок після 30 турів і вилетів до Першої ліги, посівши передостаннє місце перед Металістом 1925.