Одеський обласний академічний драматичний театр звернувся до п'єси Лесі Українки в постановці вистави Олени Пушкіної під назвою "Пекельна спокуса" 19 і 20 квітня відбулися прем'єрні покази гостросюжетної музичної драми за участю провідних акторів театру.
Упродовж багатьох років звернення до вічних сюжетів та образів світової літератури зберігають свою затребуваність у театральних постановках. Як, втім, і самі ці образи.
В українській культурі надзвичайно широка ерудиція Лесі Українки дозволила з'явитися цікавій глибокій філософській п'єсі " Кам'яний гість ". Нічого не змінюючи в традиційному характері Дон Жуана, але з незвичним тлумаченням відомого сюжету, вона заклала в основу драми складну соціальну думку. історія шаленого кохання Дона Жуана та його дами серця Анни не залишила байдужим нікого з глядачів.
З перших миттєвостей глядачі, із завмиранням серця, спостерігали за тим, як під впливом спокуси владою Анна та її коханий з наївних романтичних героїв перетворюються на одержимих убивць і зрадників держави.
Але якщо Анна стала такою через вимушений шлюб із ненависним чоловіком, то Дона Жуана, як не парадоксально, погубила саме взаємність почуттів. До останньої хвилини глядачі очікували, що Дон Жуан розірве ланцюги, в які його закувала порочна пристрасть, схопиться і вигукне: "Ні, я не здамся вам у полон, Анно! Я не ваш раб! " Або: "Біжимо зі мною, або прощавайте! " Але цього не сталося.
Такий фінал п'єси вельми повчальний і є уроком для всіх чоловіків, які зважилися на спокушання чужих дружин.
Обидва акторські склади блискучі.
Представлені глядачеві два прочитання п'єси, психологічно урізноманітнюють рішення режисерського завдання. При цьому доповнюють творчий процес і дозволяють кожному глядачеві відобразити особливості індивідуального сприйняття трагедії головних героїв.
Втілюючи образи Дон Жуана, Донни Анни, Командора, Долорес та інших учасників трагедії, актори працюють на піку емоційного самовираження, використовуючи повний арсенал виразних засобів.
На мій погляд, у складі, в якому роль Дон Жуана виконує заслужений актор України Павло Чирва, глядач ясно бачить життя головного героя, як тягар любовної ноші, всю натужність її несення і, як результат, виражену екзистенціальну поразку його життєвої мети пристрасно коханою жінкою. А в складі Дон Жуан - Максим Вишталюк - глядач занурюється в яскраве емоційно-чуттєве життя найбажанішого підкорювача дамських сердець, з усіма його нюансами і муками сумнівів. Особливо, коли володар чудового голосу, починає співати.
Командор у виконанні заслуженого артиста України Сергія Полякова - носій внутрішнього досвіду розуму героя. А у виконанні Андрія Єршова - транслятор особистого уявлення про правильність власної діяльності. До слова, живуть та помирають Командори на сцені дуже ефектно, змусивши дам сильно переживати за них у справжнісінькому поєдинку зі шпагами і кинджалами.
Постановка сценічних боїв дуже вражає і демонструє майстерність акторів у володінні лицарською зброєю. (Постановка боїв - Павло Чирва, Микола Біч).
Виконавиці ролі Донни Анни - Анна Моргунова та Анастасія Борисова надзвичайно красиві, ефектні, виразні і напрочуд гармонійні зі своїми Дон Жуанами.
Треба сказати, що взагалі, у прем'єрній постановці, представлені прекрасні акторські дуети. Дуже цікаві Олександра Цимбалюк- Павло Чирва, Поліна Корець - Максим Вишталюк. По-іспанськи запальні та гаряче експресивні дуети Надія Машукова - Олексій Межевікін, Олена Озерна - Кирило Швець.
Безумовною прикрасою вистави є дует народна артистка України Ольга Равицька та заслужений артист України Борис Смирнов. Кожен вихід цих майстрів, безумовно, - справжній сюрприз для глядача.
У виставі яскрава хореографія Катерини Бойко. Гранди і грандеси, кожен виконавець, зайнятий у постановці, немов виточені з чистого мармуру статуетки Алонсо Берругете. Вони вражають сценічним рухом, пластикою, усім своїм єством.
Одяг сцени, декорації, освітлення, прекрасне музичне оформлення і живий звук справжньої іспанської гітари занурюють у приголомшливу таємничу атмосферу.
Загалом вистава викликає у глядача яскраві емоції і залишає незабутні враження.