У міру того, як війна і геополітична нестабільність повертаються вЄвропу, у Швеції розгоряється дискусія про те, чи варто країніспробувати створити власну ядерну зброю, чи то самостійно, чи то спільно з новими європейськими союзниками по НАТО. Видання нагадує, що в 1956 і 1957 роках шведська влада таємно підірвалапотужні бомби на військовому випробувальному полігоні в Лапландії врамках підготовки до національної програми створення ядерної зброї. Поки що обговорення залишається спекулятивним, і немаєжодних доказів того, що уряд серйозно налаштований на розробку ядернихбоєголовок, проте дебати вже охопили політичну сферу. "Швеція вже давно мала великий досвід у сфері ядерних технологій. Але політична воля вимагала чогось іншого. Я думаю, що в цій ситуаціївсе має бути на видноті", - заявив раніше Джиммі Окессон, лідер правоїпартії "Шведські демократи", від підтримки якої залежить правлячакоаліція. Кілька тижнів потому Роберт Дальше, дослідник зішведського Інституту оборонних досліджень, заявив на семінарі: "Тепер мимаємо обговорити незалежну ядерну зброю зі шведським компонентом". Такудумку висловила й депутатка Європарламенту Аліса Теодореску Маве, якавважає, що Швеція має відігравати свою роль у загальній європейськійстратегії ядерної зброї. Як пише видання, не зрозуміло, чи володієШвеція технологічним або промисловим потенціалом для створення ядерноїзброї без істотної допомоги з боку існуючої ядерної держави. Хоча вкраїні є шість атомних електростанцій, що забезпечують майже третину їїелектроенергії, остання така електростанція була побудована 40 роківтому. "Це був би дуже великий промисловий проект, - сказав Мартін Голіаф, експерт з ядерної зброї зі шведського Інституту оборонних досліджень. - Багато що необхідно розвивати, зокрема всю інфраструктуру для виробництва матеріалів, необхідних для ядерної зброї, що потребуватиме значних інвестицій. Думаю, знайти необхідні ресурси буде практично неможливо".